1. Спілкуватися з дітьми не менш як 3-4 години на добу, зокрема:

а) під час суспільно корисної праці з дітьми (до 1год.);

б) під час спільного спілкування з природою (до 1 год.);

в) під час години сімейного читання (до 30 хв.);

г) під час ігор і занять спортом з дітьми (до 1-2 год. на день).

2. Не підвищуйте голос на дітей. Це дасть змогу переконатися, що вони і без крику чують усе.

3. Не зловживайте алкоголем, палінням, не приносити до дому чужих речей. Пам'ятайте, що діти - копія, відображення сім'ї.

4. Не страхати дітей (лише в особливих випадках), але доводити розпочату справу до кінця, адже виховують саме дрібниці.

5. Не забувати, що хорошу людину оточують хороші люди. Ображаєте дітей - не сподівайтеся на доброзичливе ставлення.

6. Бути милосердним, адже виховання - це передавання дітям вашого життєвого досвіду. Чим вищою буде ваша почуттєва сфера, тим глибшими будуть відчуття чужого болю чи радощів.
7. Звертайтеся по допомогу до школи, якщо є труднощі у вихованні.
1
2
3
4
5
Категорія: Для вас, батьки | Додав: educrn (12.03.2010)

1. Ніколи не виховуйте дитини в поганому настрої.

2. Чітко визначіть чого ви хочете від дитини, (поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

3. Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

4. Не показуйте готового рішення, а покажіть можливі шляхи до нього і розбирайте з дитиною його вірні й помилкові кроки до мети.

5. Не пропускайте моменту, коли досягнуть і першого успіху.

6. Вкажіть дитині на помилку і допоможіть щоб вона усвідомила її.

7. Оцінюйте вчинок, а не особистість.

8. Після зауваження обов'язково доторкніться до дитини і тим самим дайте відчути, що співчуваєте її помилці, вірите в неї, що ви хорошої думки про неї, не дивлячись на помилки.

9. Виховання - це послідовність цілей.

10 . . Виховання повинно бути жорстким, але добрим.

Пам'ятка батькам п'ятикласника
У ваших дітей проблемно-переломний період, тому будьте особливо спостережливими, уважними, небайдужими.
У 5-му класі розширився обсяг основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час для підготовки уроків.
Забезпечте своїм дітям  поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.
Програми включають більше  матеріалу. Тому слід привчати дітей міцно заучувати окремі правила з математики, української мови, географії тощо.
Уважно стежте за рівнем  читання ваших дітей. Хай удома виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів.
Стежте за порадами учителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.
Дбайте про те, щоб дитина навчалась бути охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.
Ніколи не поспішайте з висновками ні про дитину, ні про вчителя - прийдіть у школу, поспілкуйтеся з учителем.
Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та довідкову літературу.
Пам'ятайте, що клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, у тим кращій атмосфері буде формуватись ваш хлопчик чи дівчинка. Це залежить від кожного й від вас теж.
Не забувайте: дитину не слід наказувати за невміння, а терпеливо вчити,  радити, допомагати, підтримувати.
Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.
Дбайте про ... Читати далі »

Міні-лекція «П'ять шляхів до серця дитини»
Кожна дитина потребує батьківської любові. І батьки повинні навчитися виявляти свою любов до неї. Спілкуючись із дітьми, батьки насамперед мають частіше нагадувати собі таке:
1. Перед вами — діти.
2. Вони поводяться як діти.
3. Буває, що їхня поведінка нервує батьків.
4. Якщо я виконаю свої батьківські обов'язки і любитиму дітей, незважаючи на їхні провини, вони виправляться, коли подорослішають.
5. Якщо я люблю їх незважаючи ні на що, вони відчуватимуть упевненість у собі і мою підтримку.
Дітям необхідна любов батьків — це одна з найголовніших потреб дитини. Висловлювати свою любов дитині батьки можуть через:
• дотик;
• слова заохочення;
• час;
• подарунки;
• допомогу.
Дотик — один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голівці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток. Тому, коли ви виявляєте свою любов за допомогою ніжних дотяків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».
Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, тому що слова втратять усю силу і сенс. Пам'ятайте, шо кожна похвала має бути обгрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно і м'яко, навіть т ... Читати далі »

Інтерес до навчання може з'явитися у дитини лише, якщо з першого дня дорослі створять умови для формування у неї прагнення пізнавати, а також почуття обов'язку, відповідальності тощо.

Важливе значення у формуванні у дітей цінностей і мотивів мають запитання дорослих. Діти легко переймаються їхнім емоційним ставленням до речей і явищ. Якщо дитина побачить, що тато, такий сильний і розумний, цікавиться й розпитує, що писали в класі, тоді й сама повірить: навчання — це справді дуже важливе й необхідне заняття, й ніколи не нудьгуватиме на уроках.

Якщо ж одразу після повернення малюка зі школи бабуся насамперед запитує: «Чим вас сьогодні годували?», дитина, не бажаючи того, поставить навчання на друге місце.

Коли батьки маленького учня запитують: «Ти відповідав сьогодні?»; «Які оцінки одержав?»; «Тебе похвалила вчителька?», то у дитини, відповідно, формується інтерес до оцінки, похвали, а не до навчальної праці. З такою мотивацією перші невдачі у неї викличуть негативне ставлення до школи, оскільки школа не змогла задовольнити її амбіцій. Отже, першими і найголовнішими запитаннями батьків, які хочуть сформувати у дитини інтерес до навчання, мають бути: «Що ви сьогодні вчили на уроках?»; «Що ти нового дізнався?»; «Щонайбільше сподобалося?»; «А що виявилося складним?» тощо. Такі бесіди поставлять на перше місце навчальну діяльність як найважливішу в школі.

Як відомо, ключем до будь-якого виду навчання є читання. Що ж робити у разі, коли дитина не хоче чи ... Читати далі »

ЯК НЕ ЗНЕОХОТИТИ ДІТЕЙ ВІД ШКОЛИ
НЕ МОЖНА завищувати вимоги, перевантажувати навчанням, різко змінювати своє ставлення до дитини: поважайте новий статус чада. Ваш син тепер школяр!
НЕ ВАРТО казати «Ти – школяр, ти мусиш це робити!», бо якщо у першокласника щось не виходитиме, в нього може розвинутися почуття неповноцінності, тривоги… Найголовніше у початковій школі – навчити дитину вчитися. Вона має розуміти серйозність поставлених завдань і навчитися виконувати їх з охотою.
У перші місяці можна залучати якісь зовнішні фактори: гарна шкільна форма, ранець, ручки, пенали... Видавайте не все одразу, а поступово. Тоді це стане приводом залюбки іти до школи, мовляв, сьогодні я йду з новою ручкою, а завтра ще з чимось…

ЯК ПРАВИЛЬНО ХВАЛИТИ І СВАРИТИ?
Похвала – потужний стимул для розвитку дитини, вироблення навичок… Хваліть за старанність, але тільки тоді, коли дитина сама докладає зусиль… Не перехваліть, коли їй щось дається легко. Коли школяр виконав завдання – цікавтеся, у який спосіб він досягнув мети.

А сваріть тільки за скоєне. Але! Ніколи не сваріть кілька разів за одне й те ж. Покарання має бути швидким та одноразовим. Зробив – одразу покарали, проявили невдоволення і забули. Ніколи не кричіть! Ваш істеричний крик – це найгірше покарання. Не кажучи вже про побиття. Дієвіше і найправильніше – коли ви відчуваєте наближення отої скандальної ситуації, переключити увагу дитини на якусь справу чи на інший предмет. Приміром: «О, а зробімо з т ... Читати далі »

Дітей, яких називають повільними, за різними даними українського виховання від 12 до 22 відсотків. Мається на увазі справжня повільність. Вона пов'язана з вродженою особливістю нервової системи - слабкою рухливістю нервових процесів. Дитина повільно думає, повільно говорить, повільно рухається, у нього сповільнені реакції ... І це не хвороба, не відхилення.

Іноді повільність викликана ослабленностью дитини, хронічним захворюванням. Іноді це реакція на життєві обставини, свого роду протест проти якихось подій або відносин. Але тоді дитину не можна назвати істинно повільним. Якщо він видужає або обстановка в сім'ї, в школі зміниться на краще, він повернеться до свого звичайного темпу. А ось повільному від природи швидким не стати ніколи. Він може тільки пристосуватися до оточуючих.

Кому вони заважають, ці повільні діти? У ранньому дитинстві вони навіть зручніше для оточуючих, ніж занадто рухливі малята. Проблеми починаються, коли така дитина йде в дитячий сад. А в школі ще більше загострюються. Він повільно включається в роботу, не може працювати в одному темпі з класом, в зміну не встигає поснідати, не встигає переодягнутися на фізкультуру ... Особливо важко йому доводиться, якщо у його батьків і вчителів інший особистий темп.

Хворим повільний школяр може стати за допомогою дорослих. Це в тому випадку, якщо вони ставлять перед ним нездійсненне вимога - встигнути за класом. Дит ... Читати далі »

 Народжуючись, дитина має лише два способи реагування - це задоволення і невдоволення. 
Коли дитина не голодна, в неї нічого не болить, пелюшки сухі - тоді вона відчуває позитивні емоції, які проявляються у вигляді посмішки, спокійного й безтурботного сну.

Якщо ж дитина відчуває з якоїсь причини дискомфорт, то вона своє невдоволення виявляє плачем, криком, бриканням. З віком дитина починає проявляти свої протестні реакції у вигляді деструктивних дій, спрямованих на інших людей (кривдників) або цінні для них речі,порушуючи основи  правового виховання дітей дошкільного віку . 

Агресія в тій чи іншій мірі властива кожній людині, тому що вона є інстинктивною формою поведінки, основною метою якої є самозахист і виживання у світі. Але людина, на відміну від тварин, з віком привчається трансформувати свої природні агресивні інстинкти в соціально прийнятні способи реагування, тобто у нормальних людей відбувається соціалізація агресії.

Ті ж люди, які не навчилися контролювати свої агресивні імпульси, зазнають труднощів при спілкуванні з людьми. У більш важких випадках, коли агресивна поведінка стає протиправною, такі люди піддаються кримінальному покаранню і ізолюються від суспільства в місця не настільки віддалені.

Тут важливо зробити акцент на тому, що дорослим ні в якому разі н ... Читати далі »

Для батьків майбутніх першокласників!

Навчання у школі – це новий і надзвичайно складний етап у житті 6-7 річних дітей та їх батьків. Напевно, перед кожним з учасників цієї події стоїть безліч питань, на які вони активно шукають відповідь. Наша психологічна служба допоможе батькам майбутніх першокласників знайти відповіді на питання, які їх хвилюють.
Перш за все необхідно знати, що прихід 6-7 річної дитини до школи збігається з психологічною кризою, пов’язаною з необхідністю навчання у школі і необхідністю взяти на свої маленькі плечі ряд обов’язків, які раніше виконували дорослі.
Не так важливо, чи вміє дитина читати і писати! Важливим є те, чи психологічно готова дитина до навчання, чи сформовані у неї мисленнєві операції, чи готова дитина сприймати і слухати вчителя, чи готова до навчальних навантажень.
Ми даємо приблизний перелік того, що необхідно дитині знати і вміти на кінець дошкільного періоду.
Для того, щоб успішно пройти конкурсну співбесіду для вступу до нашої школи, зверніть Вашу увагу на наступну інформацію:

Соціально-суспільні, побутові знання

Діти знають:
- назву нашої країни та її столиці;
- прапор, герб України;
- назву рідного міста, села, адресу, прізвище, ім’я, по-батькові батьків;
- дні тижня, їх послідовність;
- назву поточного місяця.
Діти вміють розповідати про свою сім’ю;
- називати і відрізняти різні частини доби і їх послідовність;
- розуміти поняття „вчора”, „сьогодні”, „завтра”, назив ... Читати далі »