23:00 Поради батькам першокласників. Як навчити дитину...вчитися |
| ЯК НЕ ЗНЕОХОТИТИ ДІТЕЙ ВІД ШКОЛИ НЕ МОЖНА завищувати вимоги, перевантажувати навчанням, різко змінювати своє ставлення до дитини: поважайте новий статус чада. Ваш син тепер школяр! НЕ ВАРТО казати «Ти – школяр, ти мусиш це робити!», бо якщо у першокласника щось не виходитиме, в нього може розвинутися почуття неповноцінності, тривоги… Найголовніше у початковій школі – навчити дитину вчитися. Вона має розуміти серйозність поставлених завдань і навчитися виконувати їх з охотою. У перші місяці можна залучати якісь зовнішні фактори: гарна шкільна форма, ранець, ручки, пенали... Видавайте не все одразу, а поступово. Тоді це стане приводом залюбки іти до школи, мовляв, сьогодні я йду з новою ручкою, а завтра ще з чимось… ЯК ПРАВИЛЬНО ХВАЛИТИ І СВАРИТИ? Похвала – потужний стимул для розвитку дитини, вироблення навичок… Хваліть за старанність, але тільки тоді, коли дитина сама докладає зусиль… Не перехваліть, коли їй щось дається легко. Коли школяр виконав завдання – цікавтеся, у який спосіб він досягнув мети. А сваріть тільки за скоєне. Але! Ніколи не сваріть кілька разів за одне й те ж. Покарання має бути швидким та одноразовим. Зробив – одразу покарали, проявили невдоволення і забули. Ніколи не кричіть! Ваш істеричний крик – це найгірше покарання. Не кажучи вже про побиття. Дієвіше і найправильніше – коли ви відчуваєте наближення отої скандальної ситуації, переключити увагу дитини на якусь справу чи на інший предмет. Приміром: «О, а зробімо з тобою…» чи «Дивись-но, яка іграшка, пташка» тощо… Неадекватну поведінку дитини попереджуйте ігровою формою спілкування. «А ТУТ ХЛОП – І ВСЕ РОБИ САМ…» Часто батьки вимагають від дитини добре вчитися, але відразу змушують самотужки виконувати домашні завдання. Це дуже помилкове рішення. Дітям треба допомагати, але не робити завдання за них. Радше пояснити, як розв’язати ту чи ту вправу. Варто вчити самостійності, проте не перекладати всю відповідальність на плечі дитини. Успіхи вашого школяра залежать не лише від нього. Спочатку дуже важливі підтримка батьків і вчителів. Дитина адаптується до школи за місяць-півтора. Якщо йдеться про шестирічок, то цей процес може тривати рік. Тому не можна казати школярикові: роби уроки сам. Це йому незрозуміло, він образиться, що з ним гралися-гралися, а тут хлоп – і все роби сам… Завдання батьків – провести процес адаптації до школи якнайменш болісно. Вчити дитину робити уроки самостійно треба так само, як ви вчили його гратися… І це відбувається доти, доки дитина не скаже: «Я сама». ПЕРШАЧКА ТАК ВАЖКО РОЗБУДИТИ... Вчасно вкладайте спати, пам’ятайте, що діти й семи-восьми років люблять казку на ніч, щоб їх приголубили. Це заспокоює малюка, допомагає зняти напругу, спокійно заснути. Старайтеся перед сном не нагадувати про неприємності, з’ясовувати стосунки… Якщо дитина добре відпочине, вона й сама вранці прокинеться. Будіть спокійно, дитина має побачити вашу усмішку, почути лагідний голос. Не підганяйте і не смикайте з самого ранку школярика через пустощі… А ще потрібні комфортні умови сну: зручна постіль, свіже повітря у кімнаті… |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |