Основною формою організації систематичних занять з фізичної культури цілком обгрунтовано є уроки фізичного виховання учнів. Саме уроки є найбільш економною та ефективною формою організації систематичних занять фізичними вправами.Всі інші форми - неурочний, не мають ряду типових і дуже важливих ознак, якими характеризуються форми уроків фізичного виховання в школі. 

Тому, незважаючи навіть на те, що за багатьма своїми характеристиками деякі інші форми перевершують урок (наприклад, за загальним часом, обсягом і інтенсивності навантажень, кількості занять на тиждень), грають все ж допоміжну роль і служать доповненням до уроків.Що ж це за ознаки, що зводять урок в ранг самої головної форми фізичного виховання школярів? Самими основними з них є:· Обов'язковість для всіх учнів (окрім тимчасово звільнених за станом здоров'я);· Постійний склад займаються і їх вікова однорідність;· Керівна роль учителя, спрямована на викладання навчального предмета і виховання учнів;· Мета, завдання та зміст уроків визначається Державним стандартом і розробленої на його основі державною програмою;· Зміст уроків багато в чому визначає зміст інших форм фізичного виховання;· Яскраво виражена дидактична спрямованість (дидактика - теорія навчання), зумовлена пріоритетним рішенням освітніх завдань.Остання з перерахованих відмінних рис і є найбільш значущим чинником, що обумовлює провідну роль уроку в системі форм фізичного виховання учнівської молоді. Саме освітня спрямованість зводить урок в ранг основної і нічим не замінної форми. Без цієї риси урок перестає бути власне уроком і перетворюється з основною в рядову формуВ процесі уроків фізичної культури здійснюється викладання навчального предмета, що іменується "Фізична культура". Завдання уроків фізичного виховання і спрямованість його викладання - забезпечення загального (неспеціального) фізкультурної освіти в єдності з різнобічним розвитком рухових здібностей, сприянням зміцненню здоров'я, вдосконаленням статури (АР).У відповідності з цією метою, "Фізична культура" - це навчальний предмет, покликаний формувати спеціальні знання та навички по використанню засобів фізичної культури, метою якого є забезпечення оптимальної життєдіяльності організму, фізичного і духовного самосовершентствованія.

    Головним змістом процесу його викладання є надання можливості отримувати інформацію , що допомагає:· Усвідомити життєву необхідність придбання рухових умінь і навичок, цілеспрямованого розвитку фізичних якостей;· Оволодіти способами їх творчого застосування у своїй повсякденній життєвій практиці;· Вивчити особливості та можливості власного організму;· Вміти складати програми фізичного самосовершенствовавнія. На жаль, дуже поширеною є думка, що зоняття фізичної культури тільки тоді виконують роль основної форми, якщо на них в повній мірі вирішуються всі основні завдання фізичного виховання і, насамперед такі, як якісне формування рухових умінь і навичок і досягнення високого рівня розвитку фізичних якостей. Таку думку є помилковим, оскільки через недостатню кількість уроків (всього два в тиждень) і їх недостатньої тривалості (всього 45 хв.) Здійснити повноцінне рішення зазначених вище завдань не представляється можливим. Спеціальними дослідженнями виявлено, що в результаті їх проведення навіть на самому високому методичному рівні, тренувальний ефект виявляється недостатнім, а значні проміжки між уроками і зовсім зводять його нанівець. Але навіть у тому випадку, якщо б уроки фізичного виховання студентів та учнів були щоденними, тільки за рахунок них повноцінне і якісне вирішення всіх основних завдань фізичного виховання все одно було б неможливо.Вся справа в тому, що для сприяння нормальному фізичному розвитку і повноцінного вирішення всіх завдань фізичного виховання підростаючого покоління, необхідно підтримку систематично організованої рухової активності на рівні 12 - 14 годин на тиждень. Таким чином, навіть щоденні навчальні заняття могли б задовольнити цю потребу лише ледь наполовину. У цьому зв'язку дуже важливо ще раз підкреслити, що ні співвідношення часу, ні показники обсягу та інтенсивності навантажень визначають статус провідної форми, тому що по них урок поступається цілій низці інших форм (наприклад, секційним занять). Головним критерієм є стратегічна важливість завдань, що вирішуються в рамках уроку, їх визначальний вплив на успішність всього процесу формування фізичної культури особистості учнів. Саме такий вплив покликане надавати успішне вирішення завдань освітньої спрямованості.Таким чином, головний зміст уроків фізичної культури повинні становити не стільки самі спроби вирішення всіх основних завдань фізичного виховання, скільки формування базових основ для їх вирішення, в якості яких виступають теоретичні знання та інструктивно-методичні вміння та навички найбільш ефективного та доцільного використання засобів фізичної культури для вирішення цих завдань. При цьому дуже важливо підкреслити, що використання цих знань, умінь і навичок обов'язково має грунтуватися на доброму знанні власних індивідуальних можливостей кожним займаються, визначенню стану і динаміки яких також повинні сприяти уроки фізичної культури.Основна ж тяжкість по практичній реалізації всіх основних завдань фізичного виховання повинна лягати на інші форми фізичного виховання, в тому числі позакласні, позашкільні та, що організовуються в рамках сімейного фізичного виховання. В якості фундаментальних основ для їх ефективної організації і повинні виступати спеціальні знання. вміння та навички за методично грамотному використанню засобів фізичної культури у процесі фізичного самовдосконалення, рішення розвиваючих, оздоровчих, рекреаційних, спортивних і інших завдань кожною людиною на протязі всієї своєї індивідуального життя.Теперішній час характеризується все більшим усвідомленням того, що в існуючих умовах, в рамках дворазових обов'язкових занять з фізичної культури, вирішити цю важливу проблему не представляється можливим. Тому в "Основах законодавства Російської Федерації по фізичній культурі та спорту", прийнятих Державною Думою і підписаних Президентом ще в 1993 році, законодавчо передбачена можливість збільшення кількості навчальних занять, у кількості не менше 5-ти годин на тиждень. І хоча в даний час поки відсутні умови для реалізації цієї статті закону, необхідно вже зараз замислюватися про найбільш ефективному його використанні.В умовах п'ятиразове занять на тиждень найбільш ефективною представляється така система організації навчальної роботи з фізичної культури в школі, в якій мали б місце наступні елементи.Урок, проведений у формі академічного (теоретичного) заняття, на якому б учням пропонувалися відомості з історії, теорії і методиці фізичної культури, фізіології, біомеханіки і гігієну фізичних вправ і т.п.

   Уроки фізичного виховання повинні носити інструктивно-методичну спрямованість і проводитися у формі навчальної практики. На цих заняттях учні повинні освоювати доступні і необхідні перш за все в прикладному відношенні знання з методики тренування, методики освоєння різних вправ, методики розвитку основних фізичних якостей і т.п. На цих заняттях учні повинні не просто засвоювати методичні знання, але й здійснювати спроби їх використання на практиці, наприклад, при складанні і випробуванні комплексів вправ з розвитку фізичних якостей, або комплексів підвідних вправ по освоєнню техніки якогось рухової дії.Крім цих двох уроків повинно бути ще не менше трьох занять, які за своїм змістом власне уроками можуть і не бути (тренувальні заняття), але повинні мати місце в навчальному розкладі, як у першій, так і, (що ще краще) у другій половині навчального дня, і бути обов'язковими для всіх школярів. Головна спрямованість таких занять повинна бути тренирующей або рекреаційно-оздоровчої. У процесі їх проведення повинні також закріплюватися знання та вміння, набуті на уроках фізичної культури.Всі разом ці види занять повинні складати обов'язковий мінімум фізкультурних занять, організовуваний в рамках навчальної роботи з фізичної культури в школіКрім цього повинні бути створені умови для здійснення всіх інших форм позакласної та позашкільної роботи з фізичного виховання школярів, в процесі яких на частку кожного учня має припадати ще не менше 6 - 8 годин на тиждень, де найважливіше місце повинні займати самостійні форми занять фізичними вправами.

Само собою зрозуміло, що успішна реалізація такої системи занять абсолютно немислима без належного рівня сформованості в школярів ціннісно-мотиваційної сфери, без оволодіння знаннями та методичними вміннями грамотно, з урахуванням своїх індивідуальних можливостей будувати свої самостійні заняття. У цьому якраз і проявляється стратегічна важливість і неоціненне прикладне значення ефективної реалізації завдань освітньої спрямованості в справі забезпечення необхідного рівня рухової підготовленості, фізкультурної освіченості, підвищення рівня фізичної та загальної культури населення країни.Успішному вирішенню завдань освітньої спрямованості сприяє організація та реалізація міжпредметних взаємозв'язків з іншими дисциплінами навчального плану школи. Роль таких взаємозв'язків обумовлена тим, що систематичні уроки фізичного виховання сприяють кращому функціонуванню всіх фізіологічних систем організму, сприяючи тим самим не тільки підвищенню фізичної, але і розумової працездатності, сприяють більш ефективному вдосконаленню таких психічних функцій, як пам'ять, увага, відчуття, сприйняття та ін З іншого боку, багато інших дисциплін навчального плану школи, передусім такі, як біологія, фізика, хімія, історія, можуть з високим ступенем ефективності сприяти освоєнню спеціальних знань в області фізичної культури.