19:59 Рухливі ігри і ігрові вправи |
| Структурним компонентом кожної прогулянки є організовані дорослим рухливі ігри та ігрові вправи. У дітей молодшого дошкільного віку ще малий досвід самостійної рухової діяльності, багато руху знаходяться в стадії формування. Тому рухливі ігри та ігрові вправи проводяться щодня з метою тренування, закріплення рухових навичок. З їх допомогою на прогулянці успішно вирішуються оздоровчі, освітні та виховні завдання. В ігрових вправах переслідуються мети прямого навчання дітей основним рухам. Багато із запропонованих вправ мають сюжетний характер («По містку», «Через канавку») і з задоволенням приймаються самими дітьми. При їх виконанні кожна дитина діє вільно і самостійно. В умовах прогулянки у дорослого з'являється можливість звернути увагу на якість виконання рухів одного, виправити помилки іншого, підтримати, заохотити третього. Діти з задоволенням вправляються в таких рухах, як ходьба, біг. Лазіння і стрибки у самостійній діяльності виконуються рідше. Тому необхідно частіше включати їх в ігрові вправи. Також слабо діти володіють різноманітними діями з м'ячами. Навички і звички виконання різноманітних рухів формуються у дітей за умови багаторазових повторень. Тому ці вправи природним чином вплітаються в канву самостійної діяльності дітей, протягом прогулянки повторюються декілька разів залежно від обставин, настрою дітей. Організовувати таку діяльність дітей можна на узліссі, в парку, на лузі, на майданчику дошкільного закладу. Для їх проведення не потрібно підбирати особливий інвентар, певну атрибутику. Додатковий матеріал завжди під рукою (м'ячі, мотузки, кеглі, обручі і т. Д.), А можна намалювати ті ж круги на піску або на асфальті крейдою. Завдання дорослого - пропонувати ігрові вправи на виконання основних рухів: ходьбу і біг, підскоки та стрибки, повзання і лазіння, вправи з м'ячами і обручами. Для їх проведення використовуються природні умови місцевості (корчі, канавки, пагорби), природний матеріал (шишки, жолуді, каштани, камінці). У зимовий час широко використовуються споруди зі снігу. За пеньочка можна ходити (вправа в рівновазі), шишки, каштани використовувати при метанні в ціль (потрап в пеньок), в далечінь (перебрось через кущ), жолуді і камінчики викладати доріжкою і переступати, перестрибувати через неї і т. п. Активно включаючись в такі ігрові вправи, діти вносять в їх виконання елементи уяви, творчості: не просто йдуть по похилій площині, а їдуть, як машини, намагаючись не зупинятися. Вправи проходять цікавіше, коли дорослий пропонує всім прошагать, як солдати, під дріб барабана або надіти хусточки, як матрьошки. Старших дітей бажано залучати до спільних ігор з малюками: надавати допомогу при виконанні руху, брати участь в якості ведучого, підказувати правила виконання дій і т. д. У завдання дорослого також входять спостереження за фізичним станом гравців. Зовнішні ознаки втоми (задишка, почервоніння обличчя, посилене потовиділення) служать сигналом для припинення гри. Для того, щоб у дітей збереглося бадьорий, життєрадісний настрій, щоб були забезпечені сприятливі умови для успішного вирішення завдань фізичного, розумового і морального розвитку, доцільно чергувати ігрові вправи, закріплюючи то одні, то інші рухові навички, розумно розподіляти їх у часі кожної прогулянки. Крім ігрових вправ, на прогулянці щодня проводиться і рухлива гра тривалістю від б до 10 хвилин, планована заздалегідь. Необхідна попередня підготовка до проведення такої гри: намічається місце проведення, відбирається додатковий матеріал, атрибутика і т. д. При плануванні рухомий гри враховується попередня діяльність дітей. Якщо вранці проводилося фізкультурний заняття, то на прогулянці можна обмежитися лише ігровими вправами. У літній час, коли діти з власної ініціативи багато і з задоволенням рухаються, планується по одній рухомий грі в ранковий і вечірній відрізки часу. Зимою, щоб створити у дітей бадьорий настрій, перебування на свіжому повітрі бажано починати з організованою рухомий гри. Завершувати прогулянку може другим рухлива гра. Швидка втомлюваність, характерна для дітей даного віку, в кожній з пропонованих ігор компенсується зміною дій, передбачається чергування їх з короткочасним відпочинком. При підборі рухливих ігор враховується, що обсяг знань у дітей поки що незначний, невеликий кругозір, увага мимоволі і не стійке. Тому сюжет гри повинен бути простим, доступним розумінню (мишки, пташки бояться кішки), добре відомі самі персонажі (кішки, зайчики, м'ячі). Характерним для ігор є те, що діти виконують однакові ролі (всі курчата, ведмежата). Самі руху, як правило, однотипні, звичні (політали, побігли, пострибали, покружляли), змінюються лише персонажі («У ведмедя у бору», «Кішка і пташки», «Собачка і ворона»). Із задоволенням всі включаються в гру, якщо для її проведення спеціально підготовлена додаткова атрибутика: шапочки, емблемки птахів і тварин, довгі вушка зайчика, квіточки або віночки, хустинки, різнокольорові стрічки. Часто в рухливих іграх використовуються великі м'які іграшки. У запропонованій дітям рухомий грі часто вирішуються кілька завдань: підвищення емоційного тонусу кожного з дітей, задоволення потреби в різноманітних активних рухах, уточнення знань про різні об'єкти (пташки літають, зайчик стрибає), орієнтування в навколишньому (побігли до пісочниці, до веранди і т. д.), уміння слухати дорослого і виконувати рухи відповідно до вимог гри. Необхідно ознайомити дітей зі змістом гри, показати підібрані до неї атрибути, запропонувати надіти їх. Як тільки пожвавлення дітлахів вляжеться, познайомити з правилами гри. При цьому бажано пояснення поєднувати з показом деяких рухів: як правильно стрибати і присідати, куди бігти і де ховатися. Особлива увага приділяється сигналам, за якими треба міняти руху, починати або припиняти дії. У грі беруть участь всі діти. Перевтілюючись в персонажів гри, захоплюючись нею, діти багаторазово повторюють різноманітні рухи, вправляючись і закріплюючи правильність їх виконання. Малюки привчаються до узгоджених колективних дій, елементарним орієнтуваннях в просторі. Старші освоюють уміння знаходити своє місце в колоні, в колі. Нерідко вони за власною ініціативою захоплюють малюків, ставлять їх у коло, допомагають виконувати потрібне. Молодшим дітям подобається повторення однієї і тієї ж гри. В цьому випадку діти мають можливість закріпити нове вміння, для них більш осмисленим стає текст. Старшим дітям хочеться пізнати щось нове. Створення варіантів можливо за рахунок зміни текстів, внесення доповнень до рухові завдання. Наприклад, гра «Паровоз» на початку року може проводитися з використанням віршів Т. Волгіної або Е. Машковский про паровоз. З часом ігрові дії ускладнюються: паровоз рухається швидко чи повільно, в різних напрямках і т. д. (Див. рухливу гру «Паровозик»). Зміст ігор поступово збагачується. Понятійний сюжет, зміна рухів, виконуваних одночасно всіма, створюють у дітей бадьорий настрій. Діти вчаться діалогової мови, коли не просто повторюють за дорослим, а відповідають йому («Гуси»). В процесі рухомий гри малюк отримує задоволення і від дружнього спілкування з однолітками і від яскравих атрибутів, які дорослий вносить в гру. Музичний супровід, віршований текст підвищують емоційний настрій кожного. Разом з тим у завдання дорослого входить спостереження за станом грають, залежно від цього бажано збільшувати або зменшувати час рухливої гри, кількість її повторень, регулювати тривалість перерв між діями, подовжувати або скорочувати дистанції для перебіжок, варіювати кількість стрибків, підскоків. Підтримуючи радісний настрій граючих, вихователь уважно стежить за кожною дитиною: одного спонукає до більш енергійних рухів, іншого обмежує, знімаючи зайве збудження. Дорослий - неодмінний організатор і учасник гри. Діти відчувають особливе задоволення від такого близького спілкування з ним. Його емоційна виразна мова, міміка та жести імпонують малюкам. Бачачи добре ставлення дорослого до навколишнього, непідробний інтерес до подій, діти мимоволі наслідують йому. У них формується вміння чути мову, звернену до них, адекватно реагувати, розвивається навик діяти по слову дорослого, а потім і відповідати йому. В процесі гри збагачується словниковий запас дитини, тренується його пам'ять, формується уява. На прогулянці для дітей організовуються свята, розваги. У теплу пору року до дітей в гості приїжджають пересувний міні-цирк, артисти. Поетичне слово, музика, спеціальне декоративно-художнє оформлення ділянки, особливо дресировані тварини створюють певний емоційний настрій дітей, що допомагає глибше вирішувати пізнавальні, моральні та естетичні завдання. Вистави лялькового театру, в основі яких лежить зрозумілий сюжет і діють знайомі персонажі, виробляють на дитину незабутнє враження. Вчинки, дії, слова персонажів викликають бурхливу реакцію малюків. Проте всі ці розваги повинні передбачати окремі моменти включення самих дітей у виконання будь-яких активних дій в рамках загального сюжету. Така участь підвищує не тільки рухову, а й розумову активність кожного. У холодну пору року діти разом зі старшими дітьми дитячого садка водять хороводи біля новорічної ялинки, беруть участь в проводах зими, масниці, у зустрічі весни і т. п. Ігри, хороводи в умовах природи рідного краю допомагають поглиблювати моральні та естетичні почуття дітей, долучають їх до народних традицій. |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |