Ігрова діяльність – це динамічна система взаємодії дитини з навколишнім світом, у процесі якої відбувається його пізнання ,засвоєння культурно-історичного досвіду і формування дитячої особистості.

   Педагогічне керівництво процеса ігровою діяльністю – це спосіб досягнення мети навчально-виховного процесу шляхом цілеспрямованого застосування систем педагогічних  прийомів.

  Структурні компоненти конкретних дитячих ігор мають різне змістове наповнення, що дало підставу для їх класифікації. Всі ігри дітей можна розподілити на дві системо утворювальні групи – творчі та ігри за правилами.

  Творчі ігри-це креативна діяльність дітей, яка розгортається за їх власною ініціативою.

  Ігри за правилами передбачають реалізацію дітьми посередньо  створеної дорослими змістової  і процесуальної  основи. Дії та поведінка  гравців обумовлюються ігровими правилами,які сформульовані в  описі гри.

   Яскраво вирізняються у групі ігор за правилами і українські народні ігри.

Ці ігри  створювались у процесі культурно-історичного розвитку народу на грунті усної народної творчості, національних обрядів і звичаїв, чим обумовлюється їхнє важливе педагогічне.

Є такі види українських народних ігор  : традиційні, рухливі,хороводні, театралізовані, інтелектуальні, народні ігри малих форм, (лічилки, скоромовки, заклички, примовки, небилиці, мирилки, дражнили, жеребкування,забавлянки , тощо)